
Наслідки від запровадження RAB-тарифів будуть визначатися тим, які саме характеристики цього RAB-регулювання застосовуватимуться. Поки що, і на нові, і на старі активи встановлена однакова величина ставки прибутковості, що призведе до 25-30% зростання тарифів в промисловості. А це в свою чергу позначиться на собівартості товарів і послуг - ціни виростуть. Про це в коментарі
УНН повідомив експерт в сфері енергетики Геннадій Рябцев.
“Наслідки від запровадження RAB-тарифів будуть визначатися тим, які саме характеристики цього RAB-регулювання будуть затверджені. Адже поки що, там і на нові, і на старі активи встановлена однакова величина ставки прибутковості. Зараз вона (12,5%, — ред.) дуже мала для нових активів, а для старих — занадто велика”, - зазначив експерт.
Як пояснив Рябцев, Великобританія стала першою країною, де запровадили RAB-регулювання. І там, норма доходу, що встановлюється при RAB-регулюванні, більш ніж в п’ять разів перевищує прибутковість по облігаціях державної позики.
“Тобто, виходить, що вкладатися в нові інфраструктурні проекти вигідно. У нас же виходить, що це не зовсім так. А якщо згадати, що облікова ставка НБУ 17%, то 12,5% на цьому тлі губиться. А ось що стосується старих активів, то ставка 12,5% гарантує стабільний дохід і без модернізації. Тому можна розповідати про те, що в низці країн є єдині ставки (наприклад, в Австрії, Греції, Норвегії, Польщі), але є ж ще Німеччина і Швейцарія з диференційованими ставками. Наша проблема полягає в тому, що потрібно модернізувати, вкладати кошти, збільшувати вкладення, при чому кратно збільшувати, інакше наші мережі довго не виживуть. Для цього потрібно, щоб ці ставки стимулювали інвестиції. Так ось ці 12,5% для старих активів, це занадто висока ставка”, - підкреслив він.
Експерт також додав, що якщо взяти країни з однаковими ставками, то там цей рівень в межах від 5% до 9%, тобто він такий, що стимулює, як будувати нові, так і модернізувати старі мережі. Тому що без модернізації не вийде отримувати гарантований дохід.
Рябцев також звернув увагу на те, що в звіті консалтингової компанії IHS ENERGY про проблеми RAB-регулювання в Україні, йдеться, що нам не можна переймати без урахування української специфіки досвід Великобританії або інших країн Євросоюзу один до одного, оскільки вони в українських умовах працювати не будуть .
“У цьому ж звіті говориться, що ті країни, які вводили у себе RAB-регулювання, вони через завищення ставок для старих активів, отримали зворотний ефект. Оператори отримали надприбутки, а споживачі отримали зростання тарифів. Це ж може статися і в Україні, якщо його введуть на нинішніх умовах, це буде означати на 25-30% зростання тарифів в промисловості. А оскільки електроенергія є інфраструктурним товаром, то це означатиме пропорційне зростання собівартості всіх товарів і послуг, і як результат — збільшення цін на ці товари і послуги. При цьому ставка 12,5% на старі активи не гарантує модернізацію, оскільки власники активів будуть і так отримувати гарантовано стабільний дохід”, - підкреслив експерт.
Резюмуючи, Рябцев зазначив, що потрібно розуміти, що в цілому, RAB-регулювання — це хороший інструмент, але при правильному застосуванні. Він дійсно залучає інвестора, стимулює модернізацію застарілих мереж, однак тільки в разі його правильного застосування.
“В даному ж випадку, пропонується, неправильне, на мій погляд, застосування, через те, що вирівняні ставки прибутковості, при цьому на старі активи гарантується отримання стабільного доходу без модернізації, а за новими активами не стимулюється залучення коштів, якщо порівнювати ставки від прибутковості зі звичайними фінансовими операціями (депозити тощо)”, - підсумував він.
Відзначимо, в кінці березня глава НКРЕКП Дмитро Вовк, повідомив в інтерв’ю одному з українських телеканалів, що RАВ-тарифи не будуть введені з 1 березня, оскільки процедура проведення громадських слухань в областях лише почалася і триватиме близько місяця. Крім того, знадобиться також час на проведення громадських слухань на рівні НКРЕКП. Таким чином, стимулюючі тарифи в обленерго не будуть впроваджені, щонайменше, протягом ще 2,5 місяців.
Вовк зазначив, що не може назвати точну дату введення RAB-тарифів.
За словами Рябцева, питання дати введення RAB-тарифів зависло в повітрі, оскільки постанови НКРЕКП про скасування їх введення не було, не дивлячись на те, що прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляв про те, що введення RAB-регулювання є небажаним, також як і президент України Петро Порошенко заявляв про те, що небажано було б вводити RAB-регулювання.
“Це рішення поки ніхто не відміняв, тим більше що кворуму у регулятора знову немає — Порошенко звільнив тимчасових членів комісії. Скасувати це рішення зараз неможливо”, - додав він.