Багато хто вважає, що кар’єра — це процес постійного підвищення на посаді. Від молодшого спеціаліста до старшого, від асистента до топ-менеджера. Але що робити, якщо ви не хочете ніким керувати, брати відповідальність за бюджети і носити строгі костюми? Насправді є два головні принципи кар’єрного зростання. Кожен тип має свої плюси і мінуси. Експерти Міжнародного кадрового порталу
hh.ua розповідають про вертикальний і горизонтальний тип кар’єри.
Вертикальний тип кар’єриЦе кар’єра у загальноприйнятому розумінні: від нижчої посади до вищої. Наприклад, ви приходите в компанію працювати кур’єром, а стаєте керівником відділу логістики. Або починаєте молодшим секретарем, а потім очолюєте адміністративно-господарський відділ. Як правило, зростання відбувається всередині однієї компанії або в одній і тій самій галузі. Разом із посадою підвищується обсяг відповідальності співробітника і рівень зарплати.
Плюси вертикального типу кар’єри
— У розумінні більшості така кар’єра — синонім успіху.
— Ви вирішуєте амбітні задачі, на вас лежить велика відповідальність, ви керуєте іншими людьми і приймаєте фінансові рішення.
— Ви обличчя відділу (або департаменту, або регіонального представництва).
— Це великі можливості для розвитку і вас як особистості, й бізнесу, яким ви займаєтесь.
— Висока зарплата.
— Вертикальне зростання можливе практично в будь-якій компанії, у будь-якій професійній сфері.
Мінуси вертикального типу кар’єри
— Інколи відповідальність буває надто великою. Через це можлива перевтома або вигорання.
— Вам доведеться жити в напруженому графіку, рано вставати, пізно лягати, нести відповідальність не лише за процеси, але й за людей.
— Чим більше у вас відповідальності, тим складніше дотримуватись балансу між роботою і особистим життям.
— Чим вища ваша посада, тим більше до вас уваги. Чекаєте на офісні плітки й особливу увагу до вашого особистого життя збоку підлеглих.
— Вертикальна кар’єра завжди має «стелю». На наступний посадовий рівень пробитись усе складніше й складніше.
Горизонтальний тип кар’єриЦе розширення відповідальності співробітника в рамках одного відділу. У певному сенсі це природній шлях розвитку професіонала. Ви починаєте як молодий спеціаліст, у процесі роботи «прокачуєте» навички, навчаєтесь новому, концентруєтесь на визначеній темі й стаєте професіоналам із вузькою спеціалізацією.
Такий професіонал може відповідати не лише за свою роботу, але й за роботу оточуючих: делегувати обов’язки, консультувати, приймати або не приймати роботу. У такого співробітника збільшуються обов’язки, зростає зарплата, розширюється функціонал. І все це відбувається, швидше за все, в рамках одного відділу.
Найочевидніші приклади горизонтального типу кар’єри: івент-менеджер — арт-директор, копірайтер — старший редактор, швачка — дизайнер.
До горизонтального росту належить підвищення розрядів, категорій, присвоєння наукового ступеню.
Плюси горизонтального типу кар’єри
— Ви прокачуєте свої навички і стаєте цінним професіоналом у своїй галузі. Чим вужча ваша спеціалізація, тим більшою буде ваша ціна. Думка вузьких висококваліфікованих спеціалістів більше цінується при наданні коментарів в ЗМІ й наукових роботах. Вас будуть запрошувати читати лекції і проводити майстер-класи, щоб Ви поділились унікальними знаннями і досвідом роботи в проф. галузі.
— Ви перебуваєте в процесі постійної самоосвіти й глибинно вивчаєте конкретну тему. Вас залучають поділитися своїми знаннями з іншими.
— Слідом за вашими знаннями й навичками зростає ваша зарплата.
— Ви займаєтесь переважно тим, що має відношення до вашої спеціальності. Або навчаєте інших. Вам не доведеться займатись бюджетом, найманням співробітників та іншими адміністративними питаннями, які традиційно вирішують управлінці.
— Горизонтальна кар’єра передбачає меншу зону відповідальності. Ви відповідаєте лише за наслідки своїх рішень.
— Горизонтальний тип кар’єри не має «стелі». Усе залежить лише від ваших професійних цілей і прагнень.
— Люди, які вибрали горизонтальний тип кар’єри, можуть спокійно підтримувати дружні стосунки з колегами, не беручи участі в боротьбі за посади. Ви конкуруєте за результат, а не за посаду.
— Ви маєте більше свободи дій, ніж людина на керівній посаді. Швидше за все, вам не потрібно буде «виглядати по-представницьки», вести переговори з топ-менеджерами, «відповідати рівню».
Мінуси горизонтального типу кар’єри
— Ваш авторитет у відділі може рости, але при цьому підвищення посади ви не отримаєте.
— Підвищення заробітної платні може не бути таким суттєвим, як у випадку з переходом на посаду вищого рівня.
— Горизонтальний вектор розвитку більше підходить спеціальностям, де знадобиться багато прикладних навичок: редакторам, дизайнерам, програмістам, журналістам, ілюстраторам.
Вище описані два типи кар’єри в їхньому чистому вигляді. У реальності все складніше: дуже часто один тип кар’єри не може існувати без іншого. Навряд чи вдасться побудувати вертикальну кар’єру без достатньої професійної бази, накопиченої за роки «горизонтального зростання», — інакше в керівника не буде достатньо досвіду, щоб приймати рішення й нести за них відповідальність. А при успішному формуванні горизонтальної кар’єри неможливо не бути лідером думки, наставником і порадником.
Головне питання — у ваших бажаннях і прагненнях. Адже якщо займатись справою, близькою за духом, у манері поведінки, притаманній натурі, — результат не примусить на себе довго чекати за будь-якого типу побудови кар’єри.
