Про це повідомив заступник начальника відділу УДАІ УМВС Житомирщини Іван Прохоренко на прес-конференції, що відбулася 23 квітня в обласній Державтоінспекції. Як свідчить статистика, упродовж останніх років стан аварійності та тяжкість наслідків дорожньо-транспортних пригод постійно ускладнювалися, а у 2007 році досягли найвищого рівня. Однією з основних причин такої ситуації був низький рівень відповідальності за вчинені правопорушення і, як наслідок, свідоме ігнорування учасниками дорожнього руху вимог правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху.

Зважаючи на таку ситуацію, Міністерством внутрішніх справ упродовж січня-листопада 2008 року було організовано і проведено профілактичні заходи, спрямовані на попередження ДТП, зменшення кількості постраждалих у них осіб, посилення відповідальності всіх категорій учасників дорожнього руху за скоєння порушень Правил дорожнього руху, особливо тих, які безпосередньо впливають на стан аварійності. А прийняття нового законодавства у сфері безпеки дорожнього руху надало змогу ще більш ефективно вплинути на рівень аварійності та тяжкість її наслідків.

За словами Івана Прохоренка, упродовж майже чотирьох місяців проточного року збереглися тенденції щодо зниження рівня аварійності. Цього року кількість дорожньо-транспортних пригод із постраждалими порівняно з аналогічним періодом 2008 року зменшилася з 330 до 240. У зафіксованих ДТП загинуло 56 осіб (минулого року – 53), травмовано учасників дорожнього руху – 257 (минулий рік - 393). За перший квартал поточного року загалом було задокументовано понад 80 тисяч порушень Правил дорожнього руху, з яких більше 30 тисяч – за допомогою приладів фото- та відеофіксації, при цьому накладено штрафів на загальну суму понад 10,4 млн. грн. Наразі з порушників стягнено понад 4,5 млн. грн. На розгляд судів у поточному році направлено понад 2,5 тисяч адміністративних справ за керування у стані алкогольного сп’яніння. Більше ніж 2 тисячі цих справ уже розглянуто і за суддівськими рішеннями понад 400 осіб було позбавлено права керування транспортними засобами.
Окремо слід зазначити, що рішення судів не обмежується тільки накладенням штрафу. На Житомирщині порушники особисто відпрацьовують призначене покарання, власноруч впорядковуючи кладовища, поновлюють дороги, бордюри, огорожі, квітники. Такий вид покарання був цілком підтриманий органами місцевого самоврядування, на які законом покладений обов'язок щодо визначення видів необхідної суспільно-корисної праці, у якій має брати участь правопорушник.

Поряд з цим, окремі громадсько-політичні організації в т.ч. через засоби масової інформації закликають громадян до висловлення протестів стосовно існуючої системи адміністративних стягнень, вимагають внесення чергових змін до існуючих Правил, зокрема в частині збільшення швидкісних режимів руху. Наприкінці березня поточного року в комітеті Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності було проведено слухання за участю народних депутатів України, Міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка та начальника Департаменту ДАІ МВС України Сергія Коломійця.

Проаналізувавши загальнодержавні статистичні дані та врахувавши позитивні тенденції щодо зниження рівня аварійності й тяжкості її наслідків, Комітет визнав посилення відповідальності учасників дорожнього руху за вчинення порушень у сфері безпеки дорожнього руху обґрунтованим, а її послаблення недоцільним. Адже мова йде не про обов’язкові платежі накладених штрафів, а про засіб профілактики та застереження правопорушень, і як результат – збереження життя та здоров'я учасників дорожнього руху, тобто громадян нашої держави. Не виправдовує себе й варіант зі збільшенням швидкості руху у зв’язку із недостатньо розвинутою дорожньою інфраструктурою, яка була побудована під швидкісні характеристики транспортних потоків 60-х років минулого століття. У противному випадку – збільшення швидкісних режимів – автоматично збільшується ймовірність скоєння дорожньо-транспортних пригод та значно підвищується тяжкість їх наслідків.

УДАІ УМВС України в Житомирській області

P.S. До речі, стосовно розмірів штрафних санкцій за порушення правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, то вони й на сьогодні значно поступаються штрафам, установленим у сусідніх країнах. Зокрема, якщо в Україні за керування транспортним засобом у стані сп'яніння накладається штраф у розмірі 260 євро, то в Російській Федерації – 360, Угорщині – 1200, Польщі – 1400 євро, Німеччині – довічне позбавлення такого права.