Шаблоны для Dle 10.5 форекс портал
Авторизация
 
  • 17:48 – СБУ блокувала контрабанду культурних цінностей до Росії 
  • 14:20 – День молоді-2018 у Житомирі. План заходів 
  • 21:51 – На Житомирщині СБУ викрила механізм легалізації та експорту незаконних лісо- та пиломатеріалів 
  • 17:24 – Поліцейські застерігають: надмірна довірливість призводить до втрати грошей 
  • 13:32 – Ігор Гундич на Раді Церков: Спільне відзначення 1030-ї річниці хрещення Русі – це і є єдність 

Ми побачили результат реформи децентралізація, – голова Семенівської ОТГ Наталія Семенюк

Ми побачили результат реформи децентралізація, – голова Семенівської ОТГ Наталія СеменюкУспішність реформи важко побачити в короткостроковій перспективі. Особливо в українських реаліях перманентної політичної боротьби та постійної зміни пріоритетів розвитку країни. Але це вкрай необхідно для повернення довіри громадян до дій влади.

Крім того, зфокусована ціль допомагає обрати вірні механізми та засоби реалізації реформ. Тому для голів об’єднаних громад України необхідно бачити цей результат роботи та розуміти - куди вести людей за собою.

Яких успіхів досягли поляки у впровадженні реформи, та які помилки вони допустили? Чому так важливо працювати на зростання громадської активності і чим відрізняється процес об’єднання громад у Польщі та в Україні? Відповіді ми шукали у Наталії Семенюк, голови Семенівської ОТГ Житомирської області. Ми мали тридцять хвилин на спілкування. Здається, як за 30 хвилин можна розкрити те, над чим Польща, країна з населенням в 36 мільйонів, працювала десятиліття? Можна. Якщо хочеш досягнути такого ж результату.

Семенівська громада була створена в грудні минулого року і за рік вже встигла змінитись. Інфраструктурні та гуманітарні проекти й потужна зміна позиції місцевого населення – це результат, який помітно сьогодні.

Пані Наталія ви з Польщі і одразу в Київ на ІІ Форум об’єднаних громад, потім численні тренінги, семінари та інші дійства. Чи вистачає сил та часу на освоєння такої маси інформації?

Ніхто не казав, що все буде легко. Тим паче сьогодні по-іншому не можна – або ти встигаєш за потоком прогресу та інформації, або тебе занесе у глухі закутки.

Яке перше враження від поїздки до Любліна і гмін Адамув та Госцірадов?

Поляки звикли до влади та повноважень. Спроможне самоврядування вони почали розбудувати десятки років тому, і продовжують сьогодні удосконалювати цю систему управління. Ті люди, від селян невеличкого села і до містян Любліна і Варшави, своєю цінністю, поряд із патріотизмом та працелюбністю, ставлять свободу. Це не лише широке поняття, це, перед усім, свобода у прийнятті рішень на місцях.

Ніхто краще мешканців Адамува не знає, що потрібно зробити у місцевій школі. А якби і знав, то поляки не дозволили б собі нав’язати чиюсь думку чи позицію. Це видно у всьому.

Розкажіть про поїздку. Де ви були і що вам показували?

Розпочали ми із Любліна. Спочатку були загальні тренінги та презентації про суть змін, які пережила країна та як змінилась архітектура влади, яку вдалось вибудувати. У воєводстві крім того ми познайомились із роботою Союзу Гмін Люблінщини, який відстоюює права громад на рівні країни.

На наступний день у нас вже було практичне вивчення. Ми побували у двох гмінах – Адамув та Госцірадов. Це потужні гміни, які мають значні бюджети. Наприклад у Госцірадові бюджет минулого року склав понад 26 мільйонів злот (це понад 180 мільйонів гривень), і це на 7,5 тисяч населення при території у 159 квадратних кілометри. Нам показували школи, садки, музеї, інші туристичні об’єкти.

В Адамуві ми вже дивились, як поляки організовують комунікації із громадою, які є інноваційні методи управління освітою та енергоефективними проектами. Що одразу помітно, так це компетентність керівництва гмін. Славомір Скварек, війт гміни Адамув, дуже потужний. Надзвичайно освідчений та компетентний керівник. Тому і мають такі результати роботи ці громади. Крім того, ці люди готові до змін, вони гнучкі та беруть відповідальність, а не просто владу.

Це відмінність від українців. Сьогодні в українських громадах важко переконати людей не оглядатись на владу району, області чи на Київ, а взяти відповідальність на себе.

Так важко, тому що у нас довіра до влади підірвана, а в Польщі влада гнучка. Там чиновники швидко реагують на обставини і виправдовують сподівання людей, принаймні в частині із них. От наприклад ситуація із поводженням із ТВП. Здається, як цю проблему можна пов’язати із свободою, та гнучкістю влади? Можна. У нас вивіз і утилізація ТВП – це проблема. Законодавство у цій сфері недосконале, місцева влада вплинути на ситуації може лише опосередковано. Сьогодні людина, яка не має договору на вивіз ТВП, може спокійно спати, адже відповідальності за це ніякої, фактично, немає. А закони ніхто не змінює, аби це виправити.

А от у Польщі все навпаки. В 2013 році, коли проблема із ТВП стала потужною, там прийняли закон, яким врегулювали всі ці питання. І тепер кожен мешканець Польщі має сортувати та платити за вивіз й утилізацію або переробку сміття. Крім того, якщо один господар сортує сам свої відходи, то платить за вивіз, наприклад 4 злоти, а той хто лінується це робити, то в 4-5 разів більше, тобто майже 20 злот. Мотивація?

Так. «Б’ють» грошима.

І це змушує людей думати. Як зробити так, щоб грошей платити менше, а користі отримувати більше? От наприклад у Люблінському воєводстві 15 гмін співфінансують 1 сміттєпереробний завод. Який частину сміття переробляє, як вторинну сировину, а частину утилізує. Таким чином громади за невеликі кошти вирішили проблему із ТПВ, і ще й отримали чималий прибуток.

Тобто із проблеми створили можливість?

Так. Я була дуже здивована, коли наші колеги із гмін, де ми були, розповіли нам про те, що вони не утримують комунальні будинки культури. Вони порахували, що утримувати штат і приміщення дорожче, а ніж віддати ці повноваження на реалізацію громадським організаціям та активним людям. Вони здають в оренду приміщення, де громадські організації, за бюджетні та грантові кошти організовують дозвілля громад та процес розвитку й самоосвіти. Без бюрократії, витрат на адміністрування, мороки із організаційними питаннями.

Крім того, таке рішення дозволило їм запустити процес формування громадянського суспільства. Якщо у нас активісти вимагають, критикують, контролюють, то у Польщі активні люди роблять, організовують та несуть відповідальність. Це великий результат і ми маємо йти у цьому напрямку.

За період членства в ЄС Польща отримала сотні мільярдів євро на розвиток і місцевого самоврядування і центральних державних інституцій. В які проекти поляки вкладали кошти?

Ми були у Любліні, у маленьких містечках, і зовсім маленьких селах. І в кожному населеному пункті є десятки, сотні, а то і тисячі об’єктів, які були побудовані та відновлення за рахунок ЄС. Але це не означає, що всі ті зміни, якісні зміни, стали можливі лише через це. Потрібно вміти витрачати з розумом ці гроші. Просто так, освоїти мільярди ніхто не давав.

Спочатку потрібно показати, що ти тут, конкретно у цій гміні, знаєш, як витратити гроші із користю. Тобто написати проект, обґрунтувати його, переконати людей підтримати та надати кошти. І власне реалізувати задумане. У Польщі проектний менеджмент – це була одна із самих затребуваних професій на піку реформи. Вчителі, студенти, депутати, громадські організації і просто активні люди писали, пишуть і будуть писати проекти та отримувати кошти.

А тепер порівняйте з Україною. Хто у нас пише проекти? Переважна більшість – це громадські організації, і як виключення, освітяни та люди пов’язані із владою. Всі інші люди банально не знають, як це робити. Хоча можливості отримати фінансування сьогодні мають фактично рівні із поляками. Ось це відмінність – фінансова компетентність.

Чим відрізняється процес об’єднання громад у Польщі від того, що наразі відбувається в Україні?

Реформа децентралізації в Україні, на думку наших колег і Польщі, дуже ліберальна. Ми даємо роки громадам на добровільне об’єднання. І сьогодні частина країні живе в одних умовах, а інша живе в старій парадигмі. В наших сусідів все відбулось не так ліберально. Людям дали матрицю громад, провели вибори і вся країна пішла шляхом реформи.

Звичайно така сама система, як у Польщі, є неможливою в Україні, адже цьому завадить і наш менталітет, і політика, і економіка. Але робити зміни у державі такого масштабу, поляки вважають, потрібно швидше.

Крім того зараз ми маємо певне дублювання на рівні районів. Є громади, але і залишають районні ради та адміністрації. Чим вони займаються? Це проблема занадто ліберального підходу.

Будь яка зміна несе, як позитив так і негатив. Що наші сусіди робили не так, і які проблеми принесли такі рішення?

Необдумані рішення. Я вже згадувала про фінансову компетентність. Це ключова позиція у недопущенні проблем. Але ця компетентність з’являється із часом. Коли для реформи у гміни хлинули кошти, то всі на місцях кинулись відновлювати все що мали з часів комуністичного періоду. Але з часом всі зрозуміли, що відновлювати сотні заводів, фабрик та підприємств непотрібно, адже вони вже не конкурентні. Тоді почали думати. Перше – за які гроші утримувати вже відновлені об’єкти. Друге – на яких проектах можна заробляти гроші для розвитку громад.

Це рішення давалось важко, але результат сьогодні приголомшливий. Потужна інфраструктура, продумана кооперація та співпраця, як між гмінами так і між бізнесом, та умови для розвитку людського потенціалу.

Крім того сьогодні для поляків актуальна проблема активності громадян. Ця ситуація типова для більшості європейських країн, в тому числі для України також.

Який практичний досвід ви отримали від поїздки?

Проектний менеджмент – це ключова умова для зростання конкурентності громад. Навчитись формувати ідею та шукати можливості для її впровадження – ось такою тепер має бути мета голови ОТГ. У нашому випадку потрібно ще додавати наявність людини із ідеєю, адже мільйони українців виїжджають за кордон.

Крім того нам дали багато практичної інформації про реформування у Польщі, та ті особливості і проблем, які мали поляки. Ми детально розібрали польський досвід розробки стратегій розвитку територій, залучення інвестицій, формування спільнот та асоціацій гмін, які сьогодні відіграють потужну роль у країні.

До речі Магдалена Команєцка, виконавчий директор Союзу Гмін Люблінщини нам відкрила всі механізми співпраці та, іноді, боротьби із державними адміністраціями. Це досвід безцінний, адже ми сьогодні починаємо лише цю боротьбу.

Дякуємо за розмову!

рейтинг: 
  • Не нравится
  • 0
  • Нравится
переглядів: 245
загрузка...
Оставить комментарий


Новини України і світу
  • Реклама
  • Ваш вибір?
  • Опитування
Чи підтримуєте ви ініціативу введення візового режиму України з Росією?
Рекомендуємо
  • Погода
  • Пошук роботи
  • Партнери

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Загрузка...
Загрузка...

UKR.NET -новини зі всієї України!
Квитки онлайн та фільми в кінотеатрах.
Пошук автомобілів по найкращій ціні на AVTOsale.ua.
Повна телепрограма на тиждень від TVgid.ua.

Гороскоп
Ми в соцмережах
  • Вконтакті
  • Facebook
  • Twitter
  • Google+