У європейській пресі знову аналізують підривні операції російських спецслужб в українських областях – Криму й Закарпатті. Аналітики вважають, що таким чином російські націоналісти хочуть переконатися, як далеко вони можуть зайти у дестабілізації ситуації в Україні, коли у підходящий час підніматимуть питання про підтримку українських сепаратистів, як це робилося, наприклад, в Південній Осетії чи Абхазії. Чимало провідних європейських видань вважають, що дострокові президентські вибори в Україні поглиблять кризу в державі. До того ж, саме оголошення Верховною Радою виборів 25 жовтня, наводять газети думки експертів, є «незаконним».
Впливове лондонське аналітичне видання «Джейнз Інтеліндженс дайджест» інформує з посиланням на спецслужби України, що «таємна битва між Москвою і Києвом у стратегічних українських регіонах – Криму і Закарпатській області, далека від завершення». Лондонські аналітики вказують на твердження керівництва Служби безпеки України про те, що «Росія фінансує сепаратистські рухи в стратегічних регіонах України».

Зокрема, мова йде про надходження з Росії коштів для «русинських сепаратистів» в Закарпатській області України. За словами глави СБУ Валентина Наливайченка, кого цитує «Джейнз», найактивніші у втручанні й організації провокацій у згаданих регіонах України є «російські політики, які хочуть заробити собі на цьому ім’я».

«Джейнз» порівнює заспокійливі слова Наливайченка про нібито відсутність у Криму серйозних підривних центрів з даними дослідження київського Центру імені Разумкова, які, навпаки, свідчать, що близько 25 відсотків всіх опитаних в Криму готові «діяти особисто для втілення у життя сепаратистських планів».

«Джейнз» також вказує на те, що переважна більшість населення Криму готова підтримати відокремлення автономії від України. Лондонське видання також запитує при цьому, чи не є оцінки СБУ щодо сепаратистської загрозу в Криму «надмірно оптимістичними»? «Джейнз» також вказує на відкрито провокаційний характер дій купки найрадикальніших «діячів» з так званих «русинських сил» в українському Закарпатті.

Аналітики з Лондона інформують, як «самозваний прем’єр-міністр у значний мірі фіктивної республіки Підкарпатська Русь Петро Гецко у інтерв’ю «Російской Ґазєтє» заявляє про звернення до Москви з проханням визнати незалежність цієї фіктивної республіки, бо, мовляв, українська влада ігнорує його вимоги стосовно автономії в межах України».

Інші так звані міністри уряду Підкарпатської Русі роздають інтерв’ю, переважно своєму ж Інтернет-сайту, у яких висловлюють претензії на дивіденди від транзиту російського газу через територію Закарпаття.

Вони також розраховують, як пише «Джейнз», на «російські гарантії безпеки в разі «української агресії» проти їхньої самопроголошеної республіки».

Лондонські аналітики сумніваються в тому, що російська Дума піде коли-небудь на визнання незалежності Русинії, бо, з точки зору «Джейнз», «таке визнання було б охарактеризовано в Європі і США як відверта російська агресія проти територіальної цілісності України, і це могло б перейти у серйозну конфронтацію між Сходом і Заходом».

Лондонська газета «Файненшел Таймз» вважає, що «дочасні президентські вибори поглиблюють кризу в Україні». Це видання наводить слова занепокоєння ситуацією в Україні з боку західних політиків та експертів, зокрема, президента американської Торгової палати в Україні Жорже Жукоскі, який не лише вважає, що політичний хаос ще більше ускладнює важку й без того ситуацію, а й закликає політичні еліти зосередитися, насамперед, на отримані так необхідних Києву кредитів від МВФ.

«Файненшел Таймз» також вважає, що опротестування президентською стороною рішення Верховної Ради про дочасні вибори президента у Конституційному суді «може затягнути процес на місяці». Газета також вказує, що внаслідок політичного безладу Київ не лише послабив свої внутрішні позиції, а й провалив фактично «програми швидкого просування до ЄС і НАТО».

Дублінська «Айріш Таймз» наводить слова Президента України Віктора Ющенка про те, що «рішення Верховної Ради з приводу дочасних президентських виборів є незаконним і антиконституційним», а також наводить припущення аналітиків щодо справжніх причин такого кроку законодавців у Києві, які, мовляв, боялися президентського рішення про загальні вибори.