Вірменські громадські організації, деякі політики та звичайні громадяни постали на захист вірменських шкіл у Вірменії. Закон, який у першому читанні нещодавно ухвалив місцевий парламент, може дозволити існування шкіл, де викладатимуть іншими мовами. В країні, де національна мова – національна святиня, такий закон трактують ледь не як зраду національних інтересів.
«Зрадники, зрадники!» – скандували учасники протестів під стінами парламенту минулого тижня. Вони протестували проти можливості появи іншомовних шкіл у Вірменії. Один із організаторів протесту Армен Ованесян зауважує, що неприпустимо, щоб вірменські діти не навчалися рідною мовою. «У Вірменії освіта для вірмен має бути лише вірменською мовою», – наголошує він.

Протестувальники говорять, що коли не зупинити новий закон, то Вірменія може втратити національну тотожність. Один із парламентарів, що голосував проти закону, Арствік Мінасян каже, що статус вірменської мови як головної в країні – це питання «національної безпеки».

Прихильники нового закону з владної Республіканської партії Вірменії говорят:, якщо обмежити у законі кількість іншомовних шкіл та дозволити лише їхнє приватне фінансування, то їх варто відкривати, адже це дасть можливість вірменським дітям краще вивчити іноземні мови і отримувати кращу освіту за кордоном.

«Головне – не зашкодити нашій рідній мові та мовній ментальності вірменських дітей і одночасно інтегруватися до світової освітньої системи», – каже Ґалуст Саакян, заступник голови Республіканської партії.

Вірмени бояться поновлення русифікації

У тримільйонній Вірменії живе майже 95 відсотків населення – вірмени за національністю. Існування шкіл, де навчання б велося іншими мовами, заборонено Конституцією, ухваленою після проголошення незалежності.

Таку суворість закону місцеві аналітики пояснюють необхідністю протистояти масштабній русифікації, яка проводилася у Вірменії в радянські часи. Тоді у 23 відсотках вірменських шкіл викладали російською мовою. Але кількість учнів, що навчалася російською мовою у Вірменії, сягала 46 відсотків.

Як вважають місцеві активісти, за новим законом стоїть Кремль, зацікавлений у поширенні використання російської мови у колишніх радянських республіках.

«Ідеться про російські школи. Принаймні, в нашій підсвідомості ми це так відчуваємо», – говорить Ізабелла Саркісян, один із лідерів громадської ініціативи «Ми проти іншомовних шкіл».

Вірменія – одна з найбільш проросійських країн на теренах колишнього Радянського Союзу. Часто її називають стратегічним союзником Москви у Закавказзі. Вірменія входить до російських військових та економічних союзів ОДКБ та ЄврАзЕС.

Разом із тим Вірменії досі вдавалося уникнути культурного впливу Росії. Навіть зараз влада не поспішає з ухваленням нового закону про іншомовні школи. Лідер провладної більшості в парламенті говорить: з другим і третім читанням законопроекту потрібно почекати, він потребує подальшого опрацювання.