Щоб якось згладити негатив «Газової декларації», підписаної 23 березня у Брюсселі, Юлія Тимошенко, очевидно, змушена запропонувати Москві взяти участь у модернізації української ГТС. Якщо це дипломатичний хід, то в цьому особливої небезпеки немає. Але якщо мова йде про ревізію брюссельських угод, тоді, звичайно, для України це негатив. Про це сьогодні, 29 квітня, у коментарі ЗІКу повідомив експерт з питань ПЕК, головний редактор журналу «Газ і нафта» Олег Дорожовець.

За його словами, брюссельська декларація, яка передбачає участь Європи в модернізації української ГТС, – це дуже загальний і рамковий документ, який жорстко ні до чого жодну зі сторін не зобов’язує. З Росією, очевидно, доцільніше домовлятися про побудову якихось нових маршрутів, скажімо, Богородчани-Ужгород чи Іванцевичі – Долина.

Він вважає, що намір Юлії Тимошенко залучити Росію до модернізації української ГТС – це до певної міри політичний крок, тому що Росія в штики сприйняла брюссельську конференцію, Крім того в України з Росією в газовий розрахунках багато проблемних питань, зокрема щодо недоборів і того спірного газу, який залишився ще від «РосУкрЕнерго».

Олег Дорожовець переконаний, що брюссельські угоди є для українського уряду достатньо неприємними в кількох планах: «В них додатком до цих кредитів вимагається ревізія газового ринку України, більша його лібералізація, відокремлення газотранспортного бізнесу від продажу газу, тобто ті речі, які, в принципі, можуть негативно вплинути на стан «Нафтогазу» України як монополіста».

«Тому уряд намагається маневрувати між Росією і ЄС. Наскільки вдалими будуть ці маневри, побачимо після того, як Тимошенко повернеться з Москви», – зазначив експерт.