Європейські газети обговорюють ймовірні наслідки наступних переговорів українського прем’єр–міністра Юлії Тимошенко з російським керівництвом. Деякі оглядачі вважають, що після газової декларації Києва з Брюсселем Кремль шукатиме в Україні інших політичних партнерів. У західних газетах з’явилися великі рецензії на новий російський фільм «Тарас Бульба», знятий за твором українця Миколи Гоголя, його аналізують у контексті «нової культурної війни між Києвом та Москвою».

Російська «Нєзавісімая Ґазєта» вважає, що «вибір українців у президентській кампанії залежить від російського фактора» і тому український прем’єр Юлія Тимошенко «намагається задобрити «Газпром», а також і російську владу. Це видання наводить слова експерта про те, що «надзавданням для Юлії Тимошенко зараз є якщо не забезпечити собі російську підтримку у перебігу президентської кампанії, то хоча б досягнути того, щоб Москва не ставила ні на яку іншу кандидатуру». Однак, як пише «Нєзавісімая Ґазєта», досягнути позитиву у грі з Москвою українському прем’єру буде тепер надзвичайно важко, бо газова декларація Києва з Брюсселем викликала у Кремля стійке недовір’я до Тимошенко і, за словами експертів, її чекає у Москві не лише «різка прочуханка, але й серйозний урок». Інший експерт додав російському виданню з цього приводу, що «нині Юлія Тимошенко має довести, що вона не є ворогом Росії». «Нєзавісімая Ґазєта» вважає, що минулотижневого дозволу українського уряду на пряму торгівлю газом з боку «Газпрому» з українськими хіміками недостатньо для замирення Тимошенко з Москвою. Російська газета наголошує, що Москва не хоче брати участь у реконструкції української ГТС разом із західними компаніями і вимагає створення для цього газового консорціуму з виключними правами для себе. «Нєзавісімая Ґазєта» також прогнозує, що брюссельська декларація Юлії Тимошенко «може змусити Москву шукати в Україні інших партнерів».

А інше московське видання – «Время Новостей» навіть вказує на те, що у Москві не лише «давно звикли не довіряти словесним обіцянкам від київських контрагентів», але й «приготували замашний батіг на випадок непокірності київських колег». Маються на увазі відновлення погроз з боку «Газпрому» стягнути з «Нафтогазу» штрафи за недобір російського газу і також, як виглядає, вимоги передоплати на два роки наперед за закачування російського газу в українські газосховища. Ця російська газета приходить до висновку, що й нова дата російсько-українських міжурядових консультацій поки що Кремлем не призначена і труднощі у стосунках двох сусідів залишаються.

Впливова «Нью–Йорк Таймс» звернула увагу на фільм російського режисера Володимира Бортка «Тарас Бульба», де автор, як він сам сказав, намагається показати, що «росіяни і українці – це один народ». Газета зауважує, що фільм витворений у контексті «культурної війни між Росією та прозахідним українським урядом». Автор рецензії на фільм та аналізу подій довкола нього, Еллен Баррі, наголошує, що «Росія та Україна ведуть справжню боротьбу за культурну належність Миколи Гоголя, при цьому українці, перекладаючи текст «Тараса Бульби» українською, змінюють у деяких місцях слово «Росія» на слово «Україна», стверджуючи, що таким був оригінальний задум Гоголя». «Нью-Йорк Таймс» наводить слова українських критиків на фільм Бортко: «Хіба палестинці та ізраїльтяни також один народ?», «У росіян мало своїх героїв, ось вони й позичають наших», «Нагадує путінську пропаганду», «Це дуже імперський фільм».