Найстаріший у світі авіаносець — часів Першої світової війни — знайшли в хащах на березі річки Темза у Великій Британії.

Збудували судно 1918 року. Розробив його гонщик на моторних човнах Томас Торнікрофт для підтримки британської армії, яка воювала на території Франції. Використовували для транспортування гідролітаків і винищувачів.

— Я добре знаю історію цих плавзасобів. Дивуюся, що човен зберігся майже непошкодженим, — каже Ґрегем Моттрем, директор Музею морської авіації в графстві Сомерсет на південному заході Англії.

Там зараз реставрують судно. Воно є різновидом баржі й сягає майже 18 м завдовжки.

— Човен досить малий, та саме він був попередником сучасних авіаносців, — говорить Джон Джефферіс, працівник музею.

На березі літак підвішували на петлі й ставили на рейки, що вели на палубу судна. Щоби полегшити завантаження, авіаносець міг занурюватися. Потім за допомогою балонів зі стисненим повітрям спливав на поверхню — вже з прив'язаним на борту літаком. Баржу-авіаносець чіпляли до військового корабля й везли на буксирі зі швидкістю до 30 морських вузлів. Це 55 км/год.

Судно мало підйомну палубу для злету літака. Проте місця для посадки не було — літаки сідали або на землі, або на воді поряд із кораблем. На кормі баржі було місце, де під час шторму ховався екіпаж. Також там зберігали мотузки, мастила й інструменти.

Загалом випустили 50 таких авіаносців. Перші 25 виготовили з оцинкованої сталі, решту — зі звичайної, для зниження собівартості.