Прихильники декомунізації України вимагають заборонити Петру Симоненку балотуватись на Президента України. Заяву оприлюднили представники Комітету українських націоналістів та Комітету декомунізації України. На їхню думку, лідер Компартії України не може претендувати на президентську посаду після інциденту біля пам’ятника Леніну в центрі Києва. Під час урочистого відкриття відреставрованого гранітного Ілліча сталась бійка між комуністами та представниками правих організацій. Останні отримали серйозні травми, до того ж потрапили до рук правоохоронців.
Антикомуністична діяльність Миколи Коханівського, який відбив пам’ятнику Леніна в центрі Києва ніс та руку, в розпалі. Зараз він та його однодумці – представники Комітету декомунізації України (КДУ) – вимагають санкцій проти Компартії. Привід – порушення указів Президента демонтувати пам’ятники особам, причетним до організації Голодомору.

Звернення зі своїми вимогами вже направили до Центральної виборчої комісії. Їх озвучив Микола Коханівський: «Скасувати рішення ЦВК про реєстрацію Симоненка Петра Миколайовича. кандидатом на Президента України у зв’язку з порушенням вимог Конституції та законів України, за образу національної гідності та пам’яті українців».

Ще одного листа прихильники правих спрямували до Генрокурора. Вони вимагають порушити кримінальну справу проти Петра Симоненка та представників Компартії, причетних до побиття активістів КДУ.

За Батьківщину чи за Леніна?

27 листопада цього року напередодні вшанування пам’яті жертв Голодомору Компартія організувала урочисте відкриття реставрованого пам’ятника Леніну в центрі Києва. А представники близько 40-ка громадських організацій вирушили до гранітного Ілліча з мітингом протесту. Розділила два мітинги стіна міліції – для охорони порядку.

Праві й справді готувались до акції. Про це розповів представник КДУ Ігор Лісодід: «Особисто мною були виготовлені пакети з фарбою. Після цього я шукав, хто міг би зупинити це дійство комуністів».

Партнером по задуму Лісодіда став його однодумець Григорій Тихий. Як тільки лідер КПУ відкрив пам’ятник Іллічу, в споруду полетіла фарба з боку мітингу правих. Почалась бійка. «Светр однієї бабусі так тягнувся, я встиг побачити у неї на очах сльози, – каже Григорій Тихий, – і вона запитувала: «Ну скажи, ну скажи, ну што тєбє сдєлал Лєнін?» Позаду мене душив дядько з великими руками. Я вже так хриплячи сказав: «Не мені, а моєму народові!» Оце наша боротьба з цими пам’ятниками. Це зовсім не цяцьки і не означає, що нам нічим займатись. Ми всі інженери, стоматологи, художники. Нам треба гуртом об’єднуватись, і тоді Україна піде вперед».

Міліція без народу

Після бійки до міліції забрали тільки двох представників правих. Комуністів за побиття не заарештовували. Про дії Ігоря Лісодіда та Григорія Тихого склали протокол. Далі була лікарня. У Лісодіда – травми голови, у Тихого – струс мозку та перебите перенісся. Однак постраждалі стверджують, що лікар оглядав їх в присутності міліціонера і не вписав до лікарняного листа усіх травм.

А вже їхній адвокат Олег Бондарчук зазначив: «На нього (Григорія Тихого – авт.) напали і побили, міліція в цей час стояла поруч і зволікала». Правоохоронці за фактом бійки справу не порушували.

Марина Макаренко, помічник начальника Шевченківського райуправління у зв'язках з громадськістю, розповіла Радіо Свобода: «Там відмова у порушенні кримінальної справи, їх не дуже побили, легкі тілесні ушкодження. Було порушення громадського порядку, почалась бійка, міліція комуністів намагалась відгородити. Взагалі міліція робила свою роботу».

На питання, чому не затримали представників Компартії, які били чоловіків, прес-секретар райуправління міліції не змогла відповісти.

У Компартії заяви представників Комітету декомунізації не сприймають серйозно. «Нас не цікавить думка громадської організації за декомунізацію. Ніхто нічого коментувати не буде», – відреагував на вимоги Комітету декомунізації прес-секретар КПУ Петро Шелест. Тим часом праві, «поки їх не почують», готові до наступних акцій.

Микола Коханівський в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що має план щодо наступного символу комунізму. Якого саме – сказати відмовився. «У мене вже є послідовники, які б’ють цих ленінів. – Зазначив Коханівський. – Якщо нікому буде їх бити, я все одно буду їх бити, поки я на свободі, поки при здоров’ї, я не хочу бачити цієї неправди в моїй країні».