Верховна Рада урочисто і „антикризово” скасувала існуючий орендний договір на єдиний в Україні доглянутий і відремонтований історичний замок.

Як завжди це об’єднало майже конституційну більшість народних депутатів ( вірніше їхніх карток для голосування). Дебатів навколо цього питання не виникло, навіть попри інвективи Яворівського та Шкіля про „злочинні дії” тих, хто до цього часу опіковувався замком, та заклик останнього до депутатів ЄЦ „змити ганьбу” голосуванням за відібрання замку. Однак як стало зрозуміло з деяких реплік нардепів замок в Мукачево знаходиться у відмінному стані і якоїсь інтенсивної комерційної діяльності в ньому не ведеться. Також зі слів депутата Косіва стало зрозуміло що формальним приводом для „зміни статусу” замку стала заява підтримуваного СДПУ(о) мукачівського міського голови Лендела про передачі замку в комунальну власність мукачівської мерії. У цьому аспекті дуже дивно виглядають заяви ініціаторів постанови про передачу замку ...державі, у власності якої він і знаходився. Дещо пояснила балакуча Геращенко, яка повідомила що мерія Мукачева розглядає проекти комерційного використання замку і фактично перездачі його в оренду іншим особам. Голос здорового глузду пролунав, як це не дивно з боку комуністів , які зауважило що без виділення коштів на підтримку замку ця акція може привести лише до його руйнування. На їх вимогу в текст постанови були додані нічого не значущі слова про „виділення фінасування”.
Завершив це, класично рейдерсько-приватизаційне, дійство, Верховна Рада, як нагодований крокодил залягла у засідку , чатуючи на чергових необачних любителів ремонтувати українські замки та історичні пам’ятники.