Рейдерство в Україні давно стало проблемою, але зі зміною влади вітчизняні підприємства накриває новою хвилею рейдерів. Причому йдеться не лише про великі заводи з мільярдним обігом коштів. В буквальному сенсі ласим шматочком для рейдерів виявилась і фабрика «Житомирські ласощі», що виробляє кондитерську продукцію.

23 червня до підприємства прибули два автобуси з невідомими, що спробували потрапити на територію. Саме цього дня мали відбутися збори акціонерів ЗАТ «Житомирські ласощі». Як виявилось, невідомими керував один з акціонерів ЗАТ – громадянин США Юрій Лещинський, який особисто володіє «аж» однією акцією підприємства, або 0,000012 % від статутного капіталу.

Охорона підприємства невідомих усередину не допустила. Взагалі, в таких випадках нападники нерідко перемагають – як правило, за сприяння правоохоронців.

Однак цього разу колектив та керівництво підприємства були напоготові: охорону на підприємстві посилили, поставили сигналізацію.

«Бойові дії» за таких умов вести не випадало, тож молодики лишились в автобусах. Тим часм сам Лещинський намагався зайти всередину та зірвати збори акціонерів. А його адвокат на вході в адміністративний корпус заводу перепиняв акціонерів, підбурюючи їх не брати участі в зборах.

Зрозумівши безрезультатність своїх зусиль, пан Лещинський пішов на оригінальний крок: зателефонував до міліції та повідомив, що його взято в заручники(!). Цікаво, що пізніше, роздаючи коментарі житомирському телебаченню, він про це не сказав ані слова – лише пожалівся, що його нібито надто довго не пропускала в будівлю охорона, вимагаючи документів, у той час як його, Лещинського, і так «на фабриці знає кожен».

Коли співробітники міліції прибули на місце подій – рятувати «захопленого» громадянина США – виявилося, що пан Лещинський уже знаходиться в залі зборів.

При цьому Лещінський галасував, намагався тиснути на учасників зборів та всіляко зривав засідання.

Цього йому так і не вдалося: збори відбулись, прийнявши всі заплановані рішення. Міліція, змушена виїхати за неправдивим викликом, вирушила на місце дислокації. Але конфлікт залишився.

Сам пан Лещинський у своїх коментарях називає себе «представником власника» й наполягає, що нинішнє керівництво ЗАТ «невідомо куди діває гроші, які мали би піти на розвиток підприємства та виплату дивідендів». Водночас саме в червні «Житомирські ласощі» увійшли в рейтинг «ТОП-100» лідерів бізнесу в Україні та посіло 3-тє місце по динаміці розвитку підприємства (як повідомляється на сайті підприємства, http://www.sladosti.com.ua/news54.html, рейтинг сформовано Держкомстатом відповідно до EUROPEAN STANDARD RATING (Європейського стандарту рейтингування)».

Зараз підприємство з трьома тисячами співробітників підшуковує місце для побудови нового корпусу, що дозволить створити ще тисячу робочих місць. Словом, говорити про занепад підприємства складно.

Тим не менше, успішна фабрика вже кілька місяців як потрапила під чийсь приціл. Ще 23 квітня, наприклад, податкова заарештувала гендиректора підприємства Євгена Гамова. Йому інкримінували несплату податків в особливо великих розмірах.

Насправді йдеться про 1,6 млн. грн., які нібито недоплатило в державну скарбницю одне зі суміжних підприємств.

В той час як саме ЗАТ тільки минулого року сплатило податків на 60 мільйонів гривень.

Після мітингу протесту, влаштованого колективом підприємства, Гамова відпустили під підписку про невиїзд. В результаті через проблеми з серцем гендиректор потрапив до лікарні. Ситуація ж на «Житомирських ласощах» стала предметом розгляду Житомирської облради, яка на початку червня звернулася до Генпрокурора з проханням взяти дії силовиків по відношенню до підприємства під контроль. Також депутати звернулись до обласної прокуратури з вимогою надати результати перевірок діяльності ЗАТ.

Як вказують обізнані з ситуацією в ЗАТ джерела, причини конфлікту можуть корінитися аж у далекій Америці. Адже громадянин США Лещинський є власником розташованої в Нью-Йорку компанії «Тріліні Інтернешнл Лтд» і, будучи головою наглядової ради «Житомирських ласощів», змушував керівництво фабрики укладати зі своєю компанією вкрай невигідні контракти. Так, наприклад, какао-порошок «Тріліні Інтернешнл» продавало на житомирське підприємство по 4 тис. дол. за тону в той час, як максимальна ціна цієї сировини на світовому ринку складала лише 1,5 тис. дол. Ось тут і стає зрозумілим, куди Лещинський тривалий час «дівав гроші, які мали би піти на розвиток підприємства та виплату дивідендів»

Ситуація реально змінилась тільки після втручання найбільшого акціонера фабрики – швейцарської компанії «Дельта капітал», представником якої в Україні є Ігор Бойко. Пан Бойко припинив «американські» схеми по викачуванню грошей з фабрики. На сьогодні «Житомирські ласощі» піднялись з 10 на 4 місце серед найбільших кондитерських виробників України.

Є ще одна версія, що пояснює останні події на підприємстві. За деякими даними, до спроби «повернутись» на фабрику (за сприяння «охоронців» у автобусах) Лещинський вдався через те, що у нього особисто виникли серйозні проблеми з податковими органами США. Залишається тільки сподіватись, що перспективи українського виробника не розвіються через конфлікт невдахи-підприємця з суворими американськими податківцями, пишуть vlasti.net.