Цієї неділі православні віруючі і греко-католики всього світу, які живуть за Юліанським календарем, відзначають Вхід Господній до Єрусалиму, відомий ще як Неділя Ваій, або Пальмова (Вербна) неділя.

Цього дня православні згадують євангельську подію, коли Ісус Христос верхи на ослиці в'їхав до Єрусалиму, і все місто вийшло йому назустріч, вистилаючи його шлях пальмовим листям і своїм одягом.

Неділя Ваїй відзначається в останню неділю перед Великоднем - в нинішньому році він припадає на 19 квітня.

У слов'ян пальмові гілки замінюються гілками верби, хоча багато храмів прикрашаються і пальмовими гілками. Віруючі приходять в храм з вербою, багато хто стоїть на службі із свічками. Зелені гілки служать знаменням перемоги над смертю і воскресіння Христа. Свічки означають велич і світлість торжества воскресіння Панове і немерехтливе світло блаженного воскресіння для вічного життя.

Завтра, в понеділок, починається Страсний тиждень (седмиця).

А ось ті, хто живе за Григоріанським календарем, - це католики і протестанти - вже святкують Христове Воскресіння.

Центром торжеств католицького світу сьогодні стане собор Святого Петра у Ватикані, де богослужіння очолить Папа Римський Бенедикт XVI. За багаторічною традицією, понтифік привітає віруючих із Великоднем кількома мовами.

У християнському розумінні Великдень символізує собою позбавлення від зла і початок нового життя. У нинішньому році церкви західного обряду відзначають Великдень 12 квітня.

Великдень не має постійної календарної дати і щороку святкується в різний час, оскільки за часів євангельських подій в Палестині користувалися місячним календарем, а не сонячним, по якому живе сучасне людство.

Різниця в датах між православним і католицько-лютеранським святкуванням Великодня визначається різницею стилів. Формула визначення дати була встановлена на Нікейському соборі в IV столітті, згідно з якою свято Воскресіння Христова відзначається в першу неділю після весняного рівнодення. Оскільки східна і західна церкви користуються різними стилями, то дати Великодня найчастіше розходяться.

Як і в православ'ї, католицькому Великодню завжди передує Страсний тиждень на згадку про страждання Ісуса Христа. Але лютерани, наприклад, не сповідують обов'язковий сорокаденний піст перед Великоднем, він є добровільним вибором кожного віруючого. У західних країнах для протестантів головним святом є Різдво Христове.

У католицьких і лютеранських селах з четверга на Страсному тижні переставали дзвонити дзвони, а час в селі оголошували групи підлітків, що ходили по вулицях з трещітками. За це вони отримували винагороду в Страсну суботу. Страсний четвер називався зеленим. Цього дня обов'язковою стравою на столі були щі з кропиви. П'ятниця відзначалася строгим постом. В суботу пекли піроги і булки до Великодня, фарбували яйця. До речі, традиція дарувати на Паску яйця, символи нового життя, є загальною для всіх європейських народів. Перед церквою розпалювали вогнище, на якому спалювали солом'яне чучело Іуди. Вночі по будинках ходив хор молодих хлопців, що виконував під вікнами релігійні пісні. Католики і лютерани вранці дивилися, як сходить сонце.

У Великдень вранці після сніданку всі жителі села йшли на кладовище, де співали пасхальні пісні. Старший брат общини або пастор читав молитви. Після цього люди розходилися по могилах родичів і тихо молилися. З кладовища всі відправлялися по своїх будинках, де готувалися до релігійних зборів. У церкві або молитовному будинку збиралося все село. Пасхальний понеділок був днем візитів. Пасхальний обід, як і в будь-який святковий день, відрізнявся великою кількістю страв. На перше подавали курячий суп з локшиною. Локшину до святкового обіду починали готувати заздалегідь. На пасхальному столі обов'язково були яйця, сир, масло. Пекли до свята і фігурне печиво у формі баранчика, зайця, коня, білки, інших тварин.