Мені вчора співробітники подарували телевізора. Старенького такого – КВН, з лінзою. Я спочатку образився, мовляв що ж ви, гади, не могли вже якусь «соню» подарувати? А потім увімкнув, подивився і зрозумів: в цьому старенькому ящику укрсучдійсність бачиш на диво чітко і випукло, навіть рельєфно – напевно за рахунок лінзи.
Так ось: вчора в ефірах низки телеканалів пройшли сюжети про спеціальне засідання уряду (чи це збіговисько було не урядовим засіданням, а «нарадою» товстих вуйків з керівної ланки агропрому), на якому Юлія Володимирівна живописала картину розквіту кооперативної торгівлі у містах і містечках України. Мовляв сам виробник привезе вирощений врожай городини, вигодувану і забиту свиню, телятко, а також смачненьке млєко-масло-яйко на ринок і продасть там міським неробам по низьким цінам «від виробника». Правда, журналісти не пропустили нагоди нагадати глядачам, що така ініціатива у Йулі вже була декілька місяців тому, але чомусь захлинулась.
І тут ми підходимо до найцікавішого: цілий Прем‘єр-міністр великої (європейської!!!) країни несподівано сама згадала про провал минулої ініціативи і пояснила його тим, що на «колгоспних» ринках діє мафія перекупників і тих осіб, яким належать ринки і які перетворили їх на своєрідні супермаркети. Далі цитую: «якщо селянин виїде з дешевою продукцією на ринок, зі своїм м‘ясом, яке дешевше на 30%. то його машина буде спалена, якщо він разом зі своєю дешевою продукцією не поїде з ринку і не зачиниться на своєму подвір‘ї». Ну, і як вихід з такого сумного становища, прем‘єр запропонувала віділити в містах земельні ділянки і організувати окремі «легкі» ринки, на які будуть допускатися лише виробники, а не перекупники.
Виникає низка запитань:
Як саме виробник доставить свою продукцію на Йулін кооперативний ринок? Йому нададуть транспорт? Коли, в якій кількості, за яку плату цей транспорт надаватимуть і хто за це має відповідати?
А міліція у нас виключно з молдовськими опозиціонерами та літаками Балоги полює? З базарною «братвою» орли-беркути-сапсани-ворони Луценка не воюють, а товаришують і кришують?
Хто (чи що) завадить «братві» так само поставити під свій жорсткий контроль нові Йуліни «легкі» ринки і встановити там свої правила торгівлі і свої ціни?
Як саме можна відрізнити справжнього виробника с/г продукції від продавця на ринку, який товар отримав від перекупника, а також чим відрізняється «перекупник - посередник» від звичайного законослухняного підприємця? Варіанти: по кількості рук-ніг-голів, по розбухлих від нетрудових доходів гаманцях (ах, як совком потягнуло), по цінах, які відрізняються від обіцяних Йулєй?
Відповідей на ці запитання сам не маю і від прем‘єра не чекаю, бо бачив вже за свій довгий вік неодноразово різні компанії такого самого штибу: за радянських часів і хліб берегли у їдальнях, і з нестачею м‘яса боролися рибними днями, з пияцтвом теж боролися аж гай гудів. І в незалежні часи без компаній не обійшлося, але такого «комсомольського задору», як зараз у декого з колишніх комсюков-бізнесменів-банкірів, я давно не відчував: тут тобі і дешеве м‘ясо на Великдень у 2005-му, і бензин, який до нас літаками-пароплавами везли тоді ж, і дешева курятина минулого року (погнила, холера, геть уся на складах – не встиг Поживанов поласувати). Ну, ось тепер панацеєю будуть у нас кооперативні (їх, до речі, Йуля помилково колгоспними називала) ринки – готуйте гроші на дешеву продукцію від сільгоспвиробників.
Завтра матиму вільний час – ще хочу через лінзу правдиву реальність побачити. Може світло побачу, а може месію чергового (а може наступного).