Сьогодні вшановують 120-у річницю від дня народження полковника Євгена Коновальця, який керував одним із найбоєздатніших підрозділів армії УНР – Січовими стрільцями, був першим головою Організації українських націоналістів. Урочистості відбуваються біля батьківської хати Євгена Коновальця у селі Зашкові, що на Львівщині, де він народився 14 червня 1891 року.

Численні архівні матеріали про Євгена Коновальця зберігаються у львівському Державному історичному архіві.

Найчисельніші архівні матеріали стосуються родини Євгена Коновальця: особова справа батька, метрична книга полковника, документи про освіту і його праця у «Просвіті», про діяльність в ОУН.

На основі медичних книг працівники історичного архіву склали родинне дерево полковника від XVIII століття. З покоління в покоління у сім’ї виростали освічені та інтелігентні люди, які працювали у культурі та освіті.

По лінії матері та батька Євген Коновалець походив зі священичої родини. Архівні документи свідчать, що виховувався майбутній полковник армії УНР в учительській родині в українському дусі. Батьки дали йому гарну освіту: народна школа, гімназія, здобуття фаху правника у Львівському університеті.

У Першу світову війну Коновалець був мобілізований в австрійську армію. Після бою на Маківці у 1915 році потрапив у російський полон, звідки втік через два роки у Київ і у столиці організував легіон Січових стрільців.

Це був інтелігент та інтелектуал, наголошує керівник відділу публікацій та інформації документів Центрального державного історичного архіву України у Львові Ігор Смольський. Бо кожне покоління його родини плекало майбутнього провідника.

«Мало хто знає, що до Першої світової війни і вже пізніше, до створення Української військової організації (УВО), Євген Коновалець плідно працював у «Просвіті», виконував обов’язки секретаря. У нас є архівні матеріали з підписами Євгена Коновальця, протоколи засідань. У різних документах мовиться і про УВО, і про ОУН. Це була вольова людина», – розповів Ігор Смольський.

Численні архівні матеріали про Євгена Коновальця розповідають про нього як людину з державницьким мисленням. Він розумів значення добре зорганізованої, вишколеної і патріотичної армії.

У 1921 році Коновалець очолив новоутворену УВО. Він наголошував на необхідності створення політичної організації, і в 1929 році з ініціативи Євгена Коновальця виникла Організація українських націоналістів.

Смерть Євгена Коновальця мала «фатальні наслідки»

Більшовицька влада вважала Коновальця найбільшим своїм ворогом. Його вбивство у Нідерландах у 1938 році було найуспішнішою спецоперацією Москви, зауважує науковець Ігор Смольський. Бо Євген Коновалець мав авторитет у середовищі емігрантів і в міжнародних урядах, ОУН користувалась підтримкою української молоді, націоналістичне підпілля проникало на територію радянської України.

«Це була людина, яка урівноважувала крайніх молодих націоналістів, які формувались під час польської окупації; і цю стару генерацію, яка сформувалась за часів Австро-Угорської імперії. Смерть Коновальця мала фатальні наслідки. Ліквідація була не випадкова, вона фактично сприяла розколові в ОУН, розпочалась братовбивча війна між «мельниківцями» та «бандерівцями», яка мала негативні наслідки для дискредитації національно-визвольного руху», – наголошує науковець.

Євгена Коновальця поховали на цвинтарі у Роттердамі у цинковій труні, щоб можна було згодом перепоховати в Україні. Але донині цього так і не сталось.

«Настане час, і не словами будемо з’ясовувати суть невмирущої…» Ці слова належать Євгенові Коновальцю, великому українцеві.