Шаблоны для Dle 10.5 форекс портал
Авторизация
 
  • 12:29 – У Житомирі затримано поліцейського, який чинив опір працівникам патрульної поліції 
  • 12:22 – В Житомирі рятувальники збирали розілляту у навчальному закладі ртуть 
  • 12:26 – У Житомирі виявили підозрілий пакунок (ФОТО) 
  • 09:15 – У Барашівській громаді за кошти ДФРР проводять термомодернізацію школи. ФОТО 
  • 11:28 – На Житомирщині стартували спільні навчання для працівників підрозділів швидкого реагування ГУНП та поліцейських охорони (ФОТО) 

Наступ Партії регіонів на українське в Україні триває

Проект закону Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо приведення у відповідність із вимогами Європейської Конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення) готується, як сказано на парламентському сайті, на друге читання.

Чого насправді прагнула автор законопроекту, член Партії регіонів Олена Бондаренко, подавши його на розгляд Верховної Ради України? Чи справді вона переймалася згаданою європейською конвенцією? Чи, може, мета гранично проста – вилучити норму чинного закону про музичні твори українських авторів і виконавців, яка повинна становити 50 відсотків загального щотижневого обсягу мовлення у радіопрограмах.

Саме так вважає Головне науково-експертне управління Верховної Ради України. Але справа не лише в юридичному змісті. Увесь цей невеликий за обсягом законопроект неправдивий, починаючи з назви, що приховує його суть. Точніше було б, якби Олена Бондаренко назвала його так: «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо скасування норми про 50-відсоткову квоту музичних творів українських авторів чи виконавців). Для цього великої інтелектуальної напруги не потрібно, лише чесність. А от тут якраз проблема.

Законопроект, не наповнений конкретним юридичним змістом


Цей продукт життєдіяльності народного депутата містить низку нестикувань, і не лише з чесністю, але й із мовою тексту, і з правдою. Стилістична (і смислова) кострубатість законопроекту проявляється відразу, у частині назви в дужках. Виникає запитання: приведення у відповідність… до програмної концепції мовлення чого? Якби автор законопроекту трохи вчиталась у зміст, то написала б: (щодо приведення окремих положень цього Закону у відповідність із вимогами Європейської Конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення). Та це ще «квіточки».

В обґрунтуванні необхідності ухвалення закону Бондаренко навіть не спромоглася точно процитувати пункт 1 статті 10 Європейської Конвенції про транскордонне телебачення, на який вона покликається. Порівняйте:

В редакції Бондаренко

«Кожна передавальна Сторона гарантує, де це можливо і в належний спосіб, що телерадіомовник у межах її юрисдикції застерігає для європейських творів більшу частку його годин трансляції, за винятком часу, призначеного для новин, спортивних подій, ігор, реклами, послуг телетексту й замовлення товарів за телерекламою».

В чинній редакції
«1. Кожна Сторона, що здійснює трансляцію, забезпечує, у разі доцільності й із вжиттям відповідних заходів, виділення телемовником, який підпадає під її юрисдикцію, більшої частини свого трансляційного часу європейським творам, за винятком часу, відведеного для новин, спортивних подій, телевізійних ігор, реклами, послуг телетексту й телепродажу. Це співвідношення з урахуванням зобов'язань телемовника перед своїми телеглядачами щодо інформаційних, освітніх, культурних та розважальних програм досягається поступово, на підставі відповідних критеріїв».

Крім цього казусу, зовсім не зрозуміло, який стосунок має цей пункт до квоти музичних творів українських авторів і виконавців. Мабуть, розуміючи хисткість такого зв’язку, Олена Бондаренко продовжує своєрідне «обґрунтування»: «Як неодноразово зазначалось в міжнародних правових експертизах Закону України «Про телебачення і радіомовлення», підготовлених на замовлення Ради Європи, «музичні твори українських авторів чи виконавців» належать до категорії «європейські твори», а отже щодо них не можуть бути встановлені окремі квоти». Щоправда, про які експертизи йдеться, невідомо.

Більше того, доповідаючи з парламентської трибуни про цей законопроект перед голосуванням у першому читанні 1 лютого цього року, Олена Бондаренко пояснювала своїм колегам: «Це приведення норм українського законодавства у відповідність із вимогами Європейської Конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення. Ухвалення цього закону – це нові робочі місця, розвиток української музики, нові податкові надходження. На нашому боці суспільство, галузь і журналісти». При цьому вона зауважила, що голосування за цей проект стане для депутатів тестом на демократичність і європейськість. Таке собі напускання європейського і демократичного туману.

І ще одне. Європейська Конвенція про транскордонне телебачення, як випливає з назви (і змісту також), стосується винятково телебачення. А зміни вносяться до закону «Про телебачення і радіомовлення», причому Бондаренко запропонувала вилучити останній абзац пункту 4 статті 28, який звучить так: «у радіопрограмах музичні твори українських авторів і виконавців повинні становити не менше 50 відсотків загального щотижневого обсягу мовлення».

А про що свідчить європейський досвід


Показовою є практика однієї з чільних держав ЄС Франції. Чомусь французам квоти не заважають залишатися європейцями. Процитую статтю 12 поправок до Закону про свободу інформації від 30 вересня 1986 року: «Значна пропорція музичних творів, створюваних або виконуваних французькими і франкомовними авторами та артистами, повинна досягти як мінімум 40% пісень французькою мовою, щонайменше половина з яких становлять нові твори або виконують їх нові таланти. Ці твори мають бути поширені в найкращий для слухання час кожним радіомовником, який одержав дозвіл на мовлення від Вищої ради телебачення і радіомовлення, у програмах, присвячених естрадній музиці».

Поправки до закону були підписані у лютому 1994 року, а вступили в дію з 1 січня 1996 року. Але вже в 1994 році низка радіостанцій підтримали заходи з підтримки французької пісні конкретними кроками. Наприклад, «Європа-2» взялася визначати «нові таланти року»; «Фан-радіо» встановило ґран-прі рок-ен-ролу, взявши на себе запис, виготовлення платівок і їх продаж; радіо «Ностальжі» запровадило ґран-прі за створення французької пісні, «що дозволить відкрити і виявити авторів та композиторів, які творять французькою мовою, і записати їхні твори у виконанні найкращих співаків».

Звичайно, не всі дуже радо сприйняли запровадження квот, оскільки вони впливали на деякі форматні радіостанції, які транслювали рок, реп, тощо. Тому у серпні 2000 року було ухвалено нові поправки до згаданого закону, відповідно до якого (стаття 28-2) дещо пом’якшено норми квот для спеціалізованих мовників: для радіостанцій, які спеціалізуються на музичній спадщині – 60% франкомовних назв, з яких частка нових творів може складати до 10% від загальної кількості, щонайменше в середньому з однією піснею на годину; для радіостанцій, що спеціалізуються на заохоченні молодих талантів, 35% франкомовних назв, з яких щонайменше 25% від усього ефіру – пісні молодих талантів.

Від введення квот французька пісенна творчість (і французька мова) однозначно виграли. І нікому у Франції не приходить на думку протиставляти європейські твори французьким, бо це «масло масляне».

Тарас Марусик – колишній завідувач відділу з питань мовної та етнонаціональної політики Секретаріату Президента України
рейтинг: 
  • Не нравится
  • 0
  • Нравится
переглядів: 412
загрузка...
Оставить комментарий


Новини України і світу
  • Реклама
  • Ваш вибір?
  • Опитування
Чи підтримуєте ви ініціативу введення візового режиму України з Росією?
Рекомендуємо
  • Погода
  • Пошук роботи
  • Партнери

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Загрузка...
Загрузка...

UKR.NET -новини зі всієї України!
Квитки онлайн та фільми в кінотеатрах.
Пошук автомобілів по найкращій ціні на AVTOsale.ua.
Повна телепрограма на тиждень від TVgid.ua.

Гороскоп
Ми в соцмережах
  • Вконтакті
  • Facebook
  • Twitter
  • Google+