 Сьогодні світ відзначає 200-річчя від дня народження письменника Миколи Гоголя. Досі не вщухають наукові дискусії щодо його ролі в розвитку європейської прози, а політики в Україні і Росії дискутують: був Гоголь російським чи українським письменником? Тим часом, київський історик Тарас Чухліб у гоголівський ювілей презентує свою книгу-дослідження під назвою «Козацьке коріння Миколи Гоголя».
Усталений художній образ Миколи Гоголя насправді не завжди відповідав дійсності: київський історик Тарас Чухліб стверджує, що іноді письменник прогулювався Санкт-Петербургом, хизуючись «козацькою зачіскою» – так званим «оселедцем». А ще він цікавився українською історією, захоплювався українськими народними переказами і легендами.
Нічого дивного, адже був Микола Гоголь козацького роду. Тарас Чухліб каже, що серед пращурів письменника – наказний гетьман Правобережної України Остап Гоголь: славний воїн, який залишив по собі добру славу і нащадків, що жили на Полтавщині.
З Полтавщиною ж пов’язані і перші роки життя Миколи Гоголя: за словами Тараса Чухліба, ті місця, де пройшли дитинство, юність письменника, мали особливу історико-містичну ауру. Адже і у Великих Сорочинцях, і у Диканьці з покоління в покоління передавались «родинні легенди» про славних пращурів-козаків, про їхні подвиги і невмирущий волелюбний дух.
«Читачу буде цікаво те, що Микола Гоголь був через родовід своєї матері – уродженої Косяровської – нащадком гетьмана Мазепи. Микола Гоголь також був через свою бабу, Тетяну Лизогуб, споріднений із родами Дорошенків і Скоропадських. Сучасній українській спільноті – ну і російській, і світовій теж – ці речі мало відомі», – каже Тарас Чухліб.
Гоголь добре знав свою козацьку історію
Чухліб уважає, що образ Тараса Бульби списаний письменником з його пращура – Остапа Гоголя, оскільки історію козацтва митець вивчав як справжній історик. За словами пана Чухліба, «він працював півтора року в Петербурзькому університеті, у нього є кілька історичних статей, які ввійшли у науковий обіг української і російської історіографії першої половини ХІХ ст., він вивчав історію свого родоводу і, зокрема, цікавився і читав, виписки робив із пам’яток української думки та історії: «Історія русів», «Літопис самовидця»; захоплювався «Історією Малоросії» Бантиш-Каменського. Отже, Микола Васильович знав добре козацьку історію».
І в циклі «Малоросійських повістей», потім у монументальному літературному полотні «Тарас Бульба», письменник відтворює історичну добу козаччини. Знав Микола Гоголь і про своє козацьке коріння, пишався ним, розповідає пан Чухліб.
Факти, які містяться у книжці Тараса Чухліба «Козацьке коріння Миколи Гоголя», створюють новий, нетиповий для дуже багатьох прихильників творчості письменника, образ. |
